Чабани-Коловерти

«Чабани-Коловерти» — платний став у Рівненському районі Рівненської області, куди їдуть польовими ґрунтівками з боку Щекичина. За описом площа 10 га і середня глибина 1,8 м, ловлять тут з одного берега — другий лишається диким. Основа улову — карась і короп.

Що це за водойма

Опис водойми (оновлений 22 червня 2025 року) дає площу 10,0 га і середню глибину 1,8 м. Берег, з якого ловлять, схожий на ґрунтову дамбу; на ньому стоять чотири імпровізовані альтанки без столів і без лавок — вони прикривають речі від сонця та дощу. Протилежний берег лишається диким. Дно біля альтанок чисте, а за останньою альтанкою, за звітом весни 2023 року, трапляються коряги. Кілька років став тільки зарибнювали, а 2023-го відкрили для лову.

Яка риба ловиться

• карась сріблястий — середня вага 150 г, максимальна 250 г;
• короп — середня 1 кг, максимальна 2,5 кг;
• у переліку названі також окунь, плітка і щука.

У нашому звіті за 20 травня 2023 року фідером узяли 8,5 кг карася — 53 штуки на опариш, пінку й хробака — та пʼятьох коропів приблизно на 5 кг на попап; у прилові були окуньці, плітка й червонопірка, а напарник виводив щуку. Ловили від третьої альтанки з кінця ставу, тобто десь посередині. Того дня був східний вітер, +22 °C і тиск 749 мм рт. ст.

Скільки коштує і які правила

Улов зважує охоронець на виході з водойми, рибу можна відпускати. Режим лову перед виїздом варто уточнювати в орендаря.

Як дістатися

За звітом весни 2023 року дорога йде здебільшого між полями. Автор звіту радить заходити через село Щекичин: там ґрунтівка краща, у дощ проходить передньопривідний кросовер, а в суху погоду — і легковик. Через Іваничі після дощу, за тим самим звітом, потрібні повний привід і високий кліренс. Дорога з вибоїнами, їхати доводиться повільно.

Де це

Водойма прив'язана одразу до двох топонімів: місце іноді називають селом Чабани, а в назві ставу й у заголовку звіту поруч стоять Коловерти — село Корецької міської громади Рівненського району. Окремого населеного пункту з назвою Чабани в Рівненській області немає ні в наших геоданих, ні в інших джерелах, тому практичніший орієнтир — маршрут: під'їзд описаний з боку Щекичина.