Привороття Друге

Ставок біля села Привороття Друге в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області лежить на річці Мукша, за 14 км на північний схід від Кам'янця-Подільського. За нашими геоданими чаша займає 13,9 га і витягнута вздовж долини на 740 м при ширині близько 490 м. Це вже територія національного природного парку «Подільські Товтри», і рельєф тут відповідний — вода стоїть у глибокій, місцями каньйоноподібній долині.

Що це за водойма

Мукша — ліва притока Дністра завдовжки 56 км, витоки на північний захід від села Зеленче, гирло біля Великої Слобідки. За різними джерелами, площа водозбірного басейну — 322 км², похил 3,4 м/км, річище звивисте, завширшки до 14 м, глибина на плесах до 1,5 м, на перекатах 0,4–0,5 м. Живлення переважно снігове й дощове, характерні весняні повені та літньо-осінні паводки. Річку вперше згадано в грамоті князів Юрія та Олександра Коріатовичів 1374 року.

Ставок — не єдина вода в цьому коліні долини. За 460 м нижче, ближче до самого села, лежить окрема чаша з власною назвою Довгостав, приблизно 7,8 га за нашими геоданими. Це різні водойми: описуваний ставок стоїть на 1,1 км північніше від крайніх хат Привороття Другого.

Яка риба ловиться

У нашій базі та за наявними даними, звідки водойма до нас потрапила, за цим ставком записаний карась. Чаша проточна й витягнута вздовж річища, тож у верхів'ї, куди заходить Мукша, вода дрібніша, ніж у нижній частині ставка.

Доступ

За нашими даними водойма платна, але жодне зовнішнє джерело умов і цін не називає. Конкретику варто уточнювати на місці.

Як дістатися і що поруч

Від Кам'янця-Подільського близько 14 км. Найближчі села — Привороття Друге за 1,3 км на південний захід (133 мешканці за переписом 2001 року) і Вербка за 1,6 км на північний захід. Тверда дорога С-230836 проходить приблизно за 900 м, далі до берега ведуть польові з'їзди.

Місцевість навколо цікава сама по собі. У схилах за 900 м від води на карті позначені входи в штольні — вапнякові виробки, закладені 1950 року. Село стоїть на правому березі Мукші, поруч Кармалюкова гора: там був середньовічний укріплений осередок із трьома лініями оборони, який, за припущенням дослідників, знищили між 1255 і 1259 роками, а в 1830-х роках у тутешніх лісах діяв Устим Кармалюк. З березня 2024 року навколишні ліси мають статус заповідної зони, а ландшафтний заказник «Кармалюкова гора» охоплює 765 га.