Солонець

Озеро Солонець лежить біля села Олександрівка Станіславської громади Херсонського району — велике мілководне дзеркало 83,25 га (за нашими геоданими) приблизно за 900 м від берега Дніпровсько-Бузького лиману. Назва озера і стара назва самого села, Нижні Солонці, вказують на солончакове походження цієї місцевості. Наша точка стоїть у центрі водного полігону, тобто прив'язка до озера однозначна.

Що це за водойма

Солонець — окреме замкнене озеро приморського типу, відділене від Дніпровсько-Бузького лиману вузькою смугою суходолу. За нашими геоданими площа дзеркала становить 83,25 га; це найбільша водойма в найближчих околицях села — наступне водне тіло, сезонний басейн, лежить майже за кілометр.

Місцевість тут низька: село стоїть на висоті близько 15 м над рівнем моря, безпосередньо на береговій лінії лиману. Поруч виділено Олександрівський заказник, тож околиця має природоохоронний статус.

Історія місця прив'язана саме до води й солі. У 1754 році запорожці заснували тут зимівники Нижні Солонці та Бубликові, і займалися на цьому узбережжі рибними промислами та солевидобутком. Пізніше село змінювало назви — Кашові, Штихова, Милорадовича — поки не стало Олександрівкою.

Хто розпоряджається водою

За нашими кадастровими даними озеро перебуває в оренді ФОП Некрасова Сергія Олександровича, договір діє до 18 листопада 2058 року. Водночас у нашій же базі режим доступу записаний як вільний, а зовнішнього джерела, яке підтверджувало б платний режим чи, навпаки, вільний вхід, знайти не вдалося — тож два наші записи розходяться між собою, і фактичний порядок ловлі варто уточнювати на місці.

Що відомо про рибу

Історично це узбережжя було саме рибопромисловим — запорізькі зимівники тут жили з риби й солі. Сама водойма достатньо велика, щоб тримати власну іхтіофауну, але видового списку по Солонцю жодне доступне джерело не наводить, тож конкретику за видами і сезонами тут дадуть радше свіжі звіти кльову, ніж наявні описи.

Як дістатися

Олександрівка — крайнє західне село Станіславської громади, приблизно за 44 км від Херсона і близько 30 км від центру громади. Дорога йде вздовж узбережжя Дніпровсько-Бузького лиману. Станом на 2026 рік громада лишається в прифронтовій смузі, тому режим переміщення та стан під'їзних доріг уточнюють безпосередньо в громаді.