Вежиця (озеро Вежицьке)

Озеро Вежицьке лежить за селом Вежиця у Старосільській сільській громаді Сарненського району на Рівненщині — поліська вода серед лісів і торфових боліт, куди їдуть передусім по карася. Риболовля вільна й цілодобова, оренди за озером у наших полях не значиться.

Що це за водойма

Це рівнинне поліське озеро в глибині Рокитнівського Полісся, оточене лісовим масивом і болотами з місцевими назвами — Гали, За Галом, Лісоцьке Гало, Ревуче. Єдина цифра площі, яку вдалося знайти, — 18 га (дані 2021 року). Зіставити її з геометрією не вийшло: у наших геоданих на цьому місці полігона водойми немає, у радіусі 5 км від точки картовані лише меліоративні канави та одна гребля. Тож і в нашій базі поле площі порожнє.

Розташування підтверджується двома незалежними джерелами: наша точка й мітка «Озеро в селі Вежиця» на туристичному порталі rivne.travel стоять приблизно за 300 м одна від одної. До найближчої картованої вулиці Вежиці звідси близько 1 км, до центру села, як його позначено в наших геоданих, — близько 2,9 км.

Ще одна деталь для планування: озеро лежить за межами природного заповідника «Рівненський» — найближча заповідна межа проходить приблизно за 1,4 км. Сам заповідник створено 3 квітня 1999 року, він займає 42 291 га і є найбільшим на материковій частині України, а сусідній торфово-болотний масив «Переброди» з 2004 року має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення.

Яка риба ловиться

За нашими даними в озері тримаються:

• карась — основний вид
• верховодка
• йорж

Вежицьке вважають найбільшим озером колишнього Рокитнівського району. Район скасовано реформою 2020 року, зараз ця територія входить до Сарненського.

Скільки коштує

За нашими даними доступ вільний, ловити можна цілодобово. Орендаря, тарифів і контактів у джерелах немає — це звичайна вільна поліська вода.

Як дістатися

Вежиця стоїть на місцевій дорозі Вежиця — Рокитне — Борове; підходи до самого озера в наших геоданих не картовані, у бік води від села йдуть польові й лісові дороги.

Село старе — засноване 1400 року, зараз тут 1105 мешканців, і 99,67 % із них за переписом 2001 року назвали українську рідною. Головна місцева пам'ятка — велетенська сосна, яку вежичани звуть «Святою хвоєю» або «Цар-деревом»: це сакральний об'єкт, біля якого проводять обряди. Дерево стоїть неподалік і додає окрему точку до маршруту виїзду.